Перші штучні басейни: від Мохенджо-Даро до Ганновера
А ви знали, що перша штучна водойма з'явилася ще за 3000 років до н.е.?
Саме так! Найпершим з басейнів вважається «Великий басейн» в Мохенджо-Даро, оточений верандою з колонами і кімнатами, ймовірно, для роздягання. Він був побудований на південному сході Пакистану в стародавньому місті приблизно в III тисячолітті до нашої ери. Стінки споруди були викладені цеглою і обмазані смолою. Розмір водойми - 12х7 метрів.
Масове будівництво перших басейнів також приписують Давньому Єгипту та Індії. Це були досить великі ємності, викладені з ідеально підігнаних одна до одної кам'яних плит або блоків, і використовувалися вони переважно в релігійних цілях. У всякому разі, на стінах єгипетської водойми присутні майстерно виконані зображення священних нільських крокодилів, вільно плаваючих в штучному басейні під поглядами захоплених єгиптян.
Звичайно, такі басейни коштували наймовірних грошей і дозволити собі володіти ними могли тільки особи царського рангу.
У 300-200 р до н.е. будівництво басейнів виходить на новий рівень - вже завдяки Стародавній Греції. Саме там басейни починають використовуватися як елемент гігієни, оспівується естетика людського тіла і обмивання водою. Аристократи будують басейни на внутрішніх двориках своїх вілл і підключають їх до міських акведуків. Як правило, це були невеликі водойми прямокутної форми приблизно 4х5 метрів по периметру і глибиною близько 1,5 метра.
Справжній розквіт басейнів відбувається в 100-300 р нашої ери, під час розквіту Римської імперії! Забувши на час про сезонні відкриті басейни, архітектори створили справжній шедевр - так звані терми або римські лазні.
Одні з найвідоміших - терми Каракалли, їх будівництво почалося в 212 році нашої ери, а закінчено було в 217 році, після смерті імператора Каракалли. Вже у V столітті терми були одним з головних чудес Риму! Головна їхня будівля, так званий «банний корпус», лежить у парку, оточеному галереями різних приміщень. Стіни були облицьовані полірованим мармуром, а далі, на неймовірній висоті, знаходився величезний звід.
Стародавні римські архітектори розробили цілу систему центрального опалення, в якій обігрів йшов від підлоги і стін (тільки уявіть це собі: навіть в наші дні не додумалися до можливості обігріву в стінах!). В термах вода і повітря нагрівалися піччю, а потім циркулювали під підлогою і в стінах. Для цього застосовувалися подвійні покриття, щоб підлога не дуже сильно нагрівався. Так, саме так ми собі і представляємо сьогодні відмінний spa-центр!
У той час в квартирах Риму для дотримання особистої гігієни було зовсім мало можливостей, тому терми грали дуже важливу роль у повсякденному житті міста. Не будь-який римський громадянин мав віллу з власним басейном. Крім того, в термах не тільки милися, там зустрічалися зі знайомими, обідали, вели ділові переговори та відпочивали, оскільки тут розміщувалися і бібліотеки, і виставкові зали, а також трапезні і борделі.
Терми перестали існувати, коли під час набігу варварів-загарбників були перекриті акведуки, щоб позбавити обложене місто води. Після падіння Риму і заходу античної естетики про басейни і публічні лазні незаслужено забули. Християнська культура, м'яко кажучи, прохолодно ставилася до всього, що було пов'язано з культом тіла.
Після відновлення Олімпійських ігор в 1869 році плавання зводиться в ранг спорту, і басейн переходить з приватних рук у громадське користування. Прискореними темпами ведеться будівництво плавальних споруд, в тому числі критих басейнів.
Тоді ж були закладені основи проектування басейну, продумана система гідроізоляції, підігріву, вентиляції та очищення води. Прийнято вважати, що перший в світі громадський плавальний басейн був споруджений у 1877 році в німецькому місті Бремені. Якщо спочатку плаванню навчалися переважно офіцери військових училищ і кадетських корпусів, то тепер це заняття стало доступно всім бажаючим.
Першою спорудою, найбільш схожою на сучасні басейни, став банно-плавальний комплекс Goseriede в Ганновері. Його будівництво почалося в 1890-х роках і закінчилося в 1905 році. Загальні принципи його облаштування використовуються басейнщиками навіть сьогодні.
А ви коли-небудь цікавилися історією басейнів?
Саме так! Найпершим з басейнів вважається «Великий басейн» в Мохенджо-Даро, оточений верандою з колонами і кімнатами, ймовірно, для роздягання. Він був побудований на південному сході Пакистану в стародавньому місті приблизно в III тисячолітті до нашої ери. Стінки споруди були викладені цеглою і обмазані смолою. Розмір водойми - 12х7 метрів.
Масове будівництво перших басейнів також приписують Давньому Єгипту та Індії. Це були досить великі ємності, викладені з ідеально підігнаних одна до одної кам'яних плит або блоків, і використовувалися вони переважно в релігійних цілях. У всякому разі, на стінах єгипетської водойми присутні майстерно виконані зображення священних нільських крокодилів, вільно плаваючих в штучному басейні під поглядами захоплених єгиптян.
Звичайно, такі басейни коштували наймовірних грошей і дозволити собі володіти ними могли тільки особи царського рангу.
У 300-200 р до н.е. будівництво басейнів виходить на новий рівень - вже завдяки Стародавній Греції. Саме там басейни починають використовуватися як елемент гігієни, оспівується естетика людського тіла і обмивання водою. Аристократи будують басейни на внутрішніх двориках своїх вілл і підключають їх до міських акведуків. Як правило, це були невеликі водойми прямокутної форми приблизно 4х5 метрів по периметру і глибиною близько 1,5 метра.
Справжній розквіт басейнів відбувається в 100-300 р нашої ери, під час розквіту Римської імперії! Забувши на час про сезонні відкриті басейни, архітектори створили справжній шедевр - так звані терми або римські лазні.
Одні з найвідоміших - терми Каракалли, їх будівництво почалося в 212 році нашої ери, а закінчено було в 217 році, після смерті імператора Каракалли. Вже у V столітті терми були одним з головних чудес Риму! Головна їхня будівля, так званий «банний корпус», лежить у парку, оточеному галереями різних приміщень. Стіни були облицьовані полірованим мармуром, а далі, на неймовірній висоті, знаходився величезний звід.
Стародавні римські архітектори розробили цілу систему центрального опалення, в якій обігрів йшов від підлоги і стін (тільки уявіть це собі: навіть в наші дні не додумалися до можливості обігріву в стінах!). В термах вода і повітря нагрівалися піччю, а потім циркулювали під підлогою і в стінах. Для цього застосовувалися подвійні покриття, щоб підлога не дуже сильно нагрівався. Так, саме так ми собі і представляємо сьогодні відмінний spa-центр!
У той час в квартирах Риму для дотримання особистої гігієни було зовсім мало можливостей, тому терми грали дуже важливу роль у повсякденному житті міста. Не будь-який римський громадянин мав віллу з власним басейном. Крім того, в термах не тільки милися, там зустрічалися зі знайомими, обідали, вели ділові переговори та відпочивали, оскільки тут розміщувалися і бібліотеки, і виставкові зали, а також трапезні і борделі.
Терми перестали існувати, коли під час набігу варварів-загарбників були перекриті акведуки, щоб позбавити обложене місто води. Після падіння Риму і заходу античної естетики про басейни і публічні лазні незаслужено забули. Християнська культура, м'яко кажучи, прохолодно ставилася до всього, що було пов'язано з культом тіла.
Після відновлення Олімпійських ігор в 1869 році плавання зводиться в ранг спорту, і басейн переходить з приватних рук у громадське користування. Прискореними темпами ведеться будівництво плавальних споруд, в тому числі критих басейнів.
Тоді ж були закладені основи проектування басейну, продумана система гідроізоляції, підігріву, вентиляції та очищення води. Прийнято вважати, що перший в світі громадський плавальний басейн був споруджений у 1877 році в німецькому місті Бремені. Якщо спочатку плаванню навчалися переважно офіцери військових училищ і кадетських корпусів, то тепер це заняття стало доступно всім бажаючим.
Першою спорудою, найбільш схожою на сучасні басейни, став банно-плавальний комплекс Goseriede в Ганновері. Його будівництво почалося в 1890-х роках і закінчилося в 1905 році. Загальні принципи його облаштування використовуються басейнщиками навіть сьогодні.
А ви коли-небудь цікавилися історією басейнів?
Залишити коментар